Анонс
Художники
Виставки
Події
Відео
Преса
Наша Крамниця
Головна » Преса

Діоніс проти Аполлона: вишуканий бунт Юрія Коваля проти естетичних кліше

Діоніс проти Аполлона: вишуканий бунт Юрія Коваля проти естетичних кліше

Наталя ДУДКО. “Ратуша”. 23.02.2012

У якійсь паралельній площині відкриття виставки Юрія Коваля «Естетика. Підспудне» в «Зеленій канапі» можна було уявити як театралізоване протиставлення процесій жерців давньогрецького бога Сонця Аполлона і бога рослинності, родючості, покровителя виноградарства Діоніса, кожен із яких мав потужні, протилежні й водночас взаємодоповнювальні культи.

Обидва начала (аполлонівське — світ гармонії, порядку, високих почуттів, музики й поезії і діонісійське — світ тілесної символіки, танцю, ритмів, оргій та екстазу, а також страждань і драми), що сформувалися в античні часи, вагомо вплинули на розвиток європейського мистецтва.

Юрій Коваль зазначив, що поштовхом до концепції «Естетики. Підспудного» була теорія філософа Фрідріха Ніцше про те, що аполлонівське начало не притаманне людині, що більш природним для неї є діонісійське. А поза тим ідеться про гармонію обох начал і потребу збалансувати ймовірні перегини в той чи інший бік. «Упродовж століть людство навчилося розділяти естетику на певні моделі. Основною проблемою є гармонія природи та світу. У так званих законах краси, шукаючи якесь підґрунтя, можна помітити зіставлення з антиподом потворного, яке, здебільшого, викликає обурення, дисгармонію.

Зараз усі ці естетичні канони втратили свою актуальність, кордони розмиті, усе зіпсовано надмірною естетичністю. Настає абсолютна аполлонізація. Усе якесь неживе, штучного походження, з надмірною часткою брехні, в об’єктах і словах. Прагнення до гармонійності у повсякденному житті — звична справа, усе як під лінійку, без хаосу, пристрасті та бунту. Чому б не поламати стереотипи, а спробувати те, що здається абсурдом, і зробити його нормою, надати іншого змісту і не шукати в цьому сенсу», — міркує митець в анотації до виставки.

Бунтує проти «класичної естетики» художник дуже вишукано й естетично.  Майстерною живописною мовою творить натюрморти, поєднуючи незвичні речі — білизну, шкарпетки з посудом, фруктами, вином, на противагу класичним композиціям «мертвої натури». Каже, що закладені в головах безлічі людей уявлення, стереотипи про те, що ми повинні бути саме такими, а не іншими, про класичні речі, які всі звикли бачити, іноді його не те що дратують, але породжують бажання щось змінити, висловити протест.

Митець зазначає, що якихось інших аспектів у твори не закладав, однак очевидним багатьом відвідувачам видався еротичний підтекст, зокрема завдяки виразному ефекту протиставлення кольорів на полотнах. Водночас виставка провадить діалог із експозицією «Табу» в галереї «Дзиґа», останні дні якої збіглися з відкриттям «Естетики. Підспудного».

Як зазначила куратор «Зеленої канапи» Олеся Домарадзька, те, що такі різні галереї одночасно представляють роботи одного автора, свідчить про феномен Юрія Коваля: «Мені імпонує те, що він модний художник, але без відчуття одноденності, поєднує актуальне і вічне, реалізує майстерність живописця, але без традиційної львівської стилістики. Упевнена, що він може бути видатним художником. Він мислить, відчуває і вміє передати свої думки і відчуття».