Карпатський “фовізм” Лілії Студницької
Перше, що вражає у полотнах Лілії Студницько — це кольори, а саме їх вибухове поєднання. Мимоволі напрошується порівняння із французькими “фовістами” початку ХХ століття — чисті кольорові поєднання, мінімум перспективи та світлотіні, виражений декоративний стиль.
Порівняння невипадкове, адже Лілія Студницька увібрала кращі традиції львівської школи живопису, для якої характерний декоративізм. Звичайно, витоки декоративності у двох випадках різні. Художниця навчалася шість років вишивки у Львівському державному коледжі декоративного та ужиткового мистецтва імені І. Труша, далі вступила до Львівської національної академії мистецтв на моделювання костюму. Вона часто їздила з одногрупниками на пленери в Карпати. Відкрила себе під час практики, коли малювала перші етюди на другому курсі коледжу. Відтоді почала активно брати участь у різних мистецьких заходах, зокрема в проекті у Музеї Ідей “Горище”. Так вона проклала стежку до цієї виставки. Минулоріч Л. Студницька вже презентувала в “Зеленій Канапі” експозицію під назвою “Емоції в подарунок” — це її перша персональна виставка.
Мисткиня почала готуватися до виставки “Очима маленького чуда” з листопада минулого року, або одразу після закінчення першої персональної виставки. Малювала з перервами, адже виховує двох маленьких дітей. На виставці буде представлено 12 великоформатних полотен та дев’ять робіт малого формату. Пейзажі — це збірний образ місць, які закарбувалися в пам’яті під час подорожей Карпатами. Вони виконані акрилом на полотні. В порівнянні з попередніми виставками, Л. Студницька використовує більші формати, а відтак змінилась техніка — для заливки площин стали у пригоді валики. Наступний етап творчого процесу – це промальовка дрібних деталей, додавання неймовірних кольорових акцентів.
Внизу картин бачимо фактурне зображення ріллі. Її візерунок підкреслює плановість, виділяє передній план, робить його більш об’ємним. На тлі бачимо гірські силуети, а посередині — дрібні акценти. Глядача спочатку приваблює кольорова пляма, а якщо підійти ближче, то зауважуєш промальовані дахи будинків, копиці сіна, плаї…
У сміливих кольорових поєднаннях багато гармонії, контрасти інтуїтивні. Художниця пояснює таку гру відтінків досвідом та генами. Лілія народилася в родині художників та багато років навчалася мистецтву. Мисткиня зізнається, що її старша донечка теж ненароком допомагала у створенні деяких робіт: “Одного разу, коли я відійшла з майстерні заварити кави, маленька Соломійка макнула пензлик у баночку не бачачи, який там колір, і почала малювати по незавершеній роботі. Тож маю кілька шедеврів доньки”. Дитячі доповнення художниця не виправляла. Одним із джерел натхнення Лілії є дитяча посмішка… Художниця також розповіла, що не збирається зупинятися на обраному стилі, тож маємо гарну нагоду спостерігати за яскравим періодом творчості, без сумніву, талановитої мисткині. Відкриття виставки відбудеться 23 липня у вівторок, в галереї “Зелена Канапа”.