Анонс
Художники
Виставки
Події
Відео
Преса
Наша Крамниця
Головна » Преса

Відшукати в пейзажах заховані орнаменти

Відшукати в пейзажах заховані орнаменти

У проекті «Так природно» Олеся Казнох поєднала малярство і вишивку

Другий персональний проект Олесі Казнох (Домарадзької) «Так природно» у галереї «Зелена канапа» виник на основі першого — «Моє ремесло» 2014 року. Тоді художниця перемальовувала народні вишивані орнаменти на полотні. Тепер поєднала вишивку та мереживо з малярством. Але не просто поєднала, а створила цікаві концептуальні арт-об’єкти.

Серія «Так природно» почалася з переосмислення-пригадування того, що народні орнаменти виникали внаслідок спостереження народних майстрів за природою, за навколишнім світом. Майстри укладали в орнаменти те, що бачили. Спершу — в рослинні, далі їх поступово стилізували, аж до геометризованих, абстрактних. А ще Олеся завжди дуже хотіла малювати саме пейзажі. Як наслідок, подивилася на пейзажі очима народних майстрів і почала шукати там «орнаментальну» ритміку, кольори, композицію, мотиви. Найочевидніший зв’язок між пейзажем та орнаментом — у роботі «Мереживо інею», каже авторка: «Ці карпатські ялинки мають трикутний вершечок, і я спеціально шукала трикутне мереживо, щоб воно повторювало ялинки, побілені інеєм».

Художниця спершу створила 19 пейзажних полотен, а вже потім до них добирала орнаменти. Вишивку (часто це були розмаїті обрізки) знаходила на фестивалях, у вишивальниць, знайомих, подруг. І назбирала рукоділля навіть на продовження серії (далі — буде, каже мисткиня, бо переконана, що чимало орнаментів-мережок ще можна побачити в українських пейзажах). Що старіша вишивка чи мереживо, то краще для проекту, каже авторка. Адже насичений червоно-чорний орнамент важко «відшукати» в пейзажах, щоб допасувати його до полотна. А вицвіла, вигоріла на сонці вишивка дістає нову колористику, часто суголосну з навколишнім світом. Як-от у роботі «Вицвілі», де на жовті тюки з сіном і скошену траву наклеєно колись червоно-чорні, а тепер блідо-помаранчеві узори. В одній із робіт — «Кінбурнська коса. Луги» — художниця використала своє авторське рукоділля — частинку сплетеної гачком фіранки на кухню, яка потім збіглася й стала замала. Мереживне гачкування своїм орнаментом і колористикою підкреслює теплоту й м’якість пастельного пейзажу.

Олеся каже, що їй завжди подобалося, коли в образотворчому мистецтві є трохи сюрреалізму й несподіванки, а не просто передане враження чи реальний сюжет. Саме тому в проекті є такі роботи, як «Квітка каньйону» чи «Голова в хмарах». У них вишивка перебуває в центрі композиції, а не просто підкреслює лінії чи відтінки пейзажу. «З реакції відвідувачів бачу, що такі несподівані вставки їм подобаються менше. Більше імпонує, коли вишивки чи мережива майже не помітно, — розповідає художниця. — А для мене, навпаки, цікавими є підкреслено-«відверті» вставки, бо вони дають змогу створити свою альтернативну образність».

Твори з контрастними вставками трохи віддаляються від задуму передати те, що ймовірно побачив би народний майстер, а відтворюють настрій, що його вловила мисткиня в пейзажі. «Коли дивишся на чудернацької форми хмару, прямокутно-квадратну, з гострим краєм і рівним, лінійним відображенням, то про щось мрієш, щось уявляєш, і тоді виникає не просто алюзія до орнаменту, а відповідний настрій. Так виникає «Голова в хмарах», — коментує Олеся. — Або цей каньйон (Дністерський каньйон поблизу Кам’янця-Подільського. — Авт.), такий красивий, що хоч там немає квітів, але серед цього каміння буквально аж хочеться побачити таку квітку (робота «Квітка каньйону»)». Твори з диптиху «Буржуазна пастораль» ще далі відійшли від первинного концептуального задуму. В них вишивані сюжети виходять на перший план, поєднуючись з урбаністичними пейзажами Цитаделі, намальованими з вікна Олесиного помешкання. Вишивки, що їх подарувала художниці подруга її бабусі, творять своєрідний місток між першим та другим мистецькими проектами Олесі Казнох (Домарадзької). Художниці, яка планує поглибити й ще краще розкрити свій задум: побачити очима народних майстрів заховані в пейзажах орнаменти.

Наталя ДУДКО

30.11.2016