Анонс
Художники
Виставки
Архів подій
Відео
Публікації в пресі
Наша Крамниця
Головна » Публікації в пресі

«АРДЕКОХ» Юрка Коха у «Зеленій канапі»

2 вересня у галереї «Зелена канапа» відбулося відкриття виставки «АРДЕКОХ» Юрка Коха. Відкриття було велелюдним, адже стало відзначенням 40-річчя творчої діяльності митця. Сам художник навіть представив увазі заінтригованої публіки свій перший твір який він підписав – це портрет першої музи митця, що зветься «Оса». Варто відзначити, що вже тоді, ще у тому творі, проявилися доволі яскраві риси, що стануть притаманними творчості Коха вцілому. Також на виставці експонується твір, що був намальований у «студентський період» Коха – це «Натюрморт з ногами та пляшкою».
Цього разу Юрко Кох звернувся до поглиблення теми феміни – жіноцтва емансипованого та фемінізованого. І хоча образи створені митцем навіюють алюзії до модерну, проте це далеко не модерн в його класичному розумінні. «АРДЕКОХ» Юрка Коха витворює власну систему ціннісних орієнтирів, якій не чужа і соціальна проблематика. Юрко Кох представляє нам архепити українського жіноцтва на сучасний манер (полотно «ЕМІграція»). Це вишукане загравання зі стилями та їхніми варіаціями створює новий пазл, що сповнений різновекторності інспіраційних парафразів, проте сприймається органічно цільно.
Звичні образи жіноцтва, що часто почерпнуті з етнографічних зарисовок постають у сучасному трактуванні. Мольфарка з глечиком золотих монет виблискує золотозубою посмішкою, що посилює враження народного містицизму. Буковинка епатує парафразом до народних апокрифів сороміцького жанру. Гуцулка з абсентом розкриває перед нами жительку карпатських гір не менш фемінізованою, аніж парижанку епохи імпресіонізму, адже як виглядав імпресіонізм по-гуцульськи міг нам показати лише Юрко Кох у своєму «АРДЕКОХ». Гуцулки Коха палять люльки не менш вишукано, аніж парижанки новомодні тонкі цигарки панянок, вони підводять губи помадою, чепуряться перед дзеркалом не менше, аніж столичні красуні-модниці. «Дві сестри» розкривають перед нами образ дівчат-красунь гірських «княгинь» у розкішних вінках з квітів та павиними перами , що не поступаються вродою та стилізацією зовнішності сучасним кіно-дівам Голівуду – підкреслена вилицюватість облич, чуттєвість, відверта сексуальність поглядів та спокусливих губ – і в цьому витончений гумор Юрка Коха, його особливий шарм.
Образи розкриваються у чітко окресленому просторі – це дивна система координат витворена модерною любов’ю до «рамування», підкресленого викадровування, а також переведення живопису у дивну і незбагненну пограничну рубіж графіки з її плакатністю. Живописні ретро-фото – так можна охарактеризувати «АРДЕКОХ» Юрка Коха. І якби гуцули в той час записували власні платівки, то певно саме в такому розкішному «окладі» вони б підкоряли світ. Це візуалізація потенційних можливостей автентичної культури, що не поступається класиці, не програє «світовим» стилям. Юрко Кох досягає здавалося б неможливого – через глибоко народні мотиви та образи він досягає вражаючої універсальності. Його гуцулки, буковинки, бойкині – це «інтернаціоналістки», що зрозумілі у візуальному та сутнісному прочитанні всьому світові, в цьому їхній космополітизм.
Також варто віддати належне Юркові Коху за його постійну ідейність – ідейна синтетика виставок Коха не переобтяжена. Глядач сприймає її шаради, багатоструктурність загадок, що часто мають і філологічне забарвлення, надлегкий іронічний присмак. Гра з словом, текстом, смислом, змістом – у Коха це «норма». Він наводить ретро- у фокус super nova- і навпаки. Твори з виставки «АРДЕКОХ» рідкісний виняток, коли фото не передає всю глибину «звучання» твору, блякне перед «дотиком» до оригіналу можливість відчуття якого у всіх ще є до 21 вересня.
І не забудьте про мистецьку лотерею «Зеленої канапи». «Весільний музика» пензля Юрка Коха та Ольги Погрібної-Кох може стати вишуканим осердям вашої колекції за умови придбання квитка, а далі вже справа в руках Фортуни!..

Іван Дудич, дослідник мистецтва, аспірант ЛНАМ