Інтимна «…втеча»
2013-10-26 19:30:00
Не бачачи у львівських крамницях світильника, який хотіла б мати вдома, художниця вирішила зробити його власноруч. І звернулася по допомогу здобуття гончарських навиків до подруги, кераміста Ольги Пильник. Наслідки спроб виявилися настільки вдалими, що друзі заагітували Наталю Бартків доповнити заплановану виставку живопису ще і її спробами в глині. На підсилення загального враження від експозиції. Результат не забарився: атмосфера в галереї ще більш зінтимізувалася.
Музикант та англійський філолог за освітою Наталя Бартків сьогодні — художниця, яка вже має своє коло шанувальників і кілька персональних виставок за плечима. Сонячна, життєрадісна, відкрита до світу в реальному житті, вона й у творчості є такою ж. Її «… втеча» — це втеча від байдужості та буденності до теплоти й тих, хто розуміє і відчуває, де є можливість розслабитися та відновитися. Принаймні так вона зізнається «Газеті». Зрозуміло, це — дім. А ще — особисто для неї — прогулянки містом і парками, зустрічі з друзями в затишних кав’ярнях, добра музика і, звичайно ж, творчість.
«Творчість Наталі сміливо можна зарахувати до напряму інтимізму в живописі, який характеризує зображення інтимних «домашніх» сюжетних сцен, — каже про неї директор «Зеленої канапи» Олеся Домарадзька. — В картини Наталі Бартків хочеться потрапити, як в альтенативну реальність, щоб утекти від брутальності буття в місця відпочинку затишних теплих осель, де панує аромат свіжої випічки, щебечуть домашні пташки, посеред натюрморту з чарівливим посудом стоять складені піраміди в фруктів, в умивальнику — букет квітів, зірваних просто з власного вічнозеленого саду, а з балкона видно море».
Балансуючи на межі реального та нереального, Наталя Бартків творить власний світ без пафосу й претензійності, але з непідробною дитячою щирістю, якої сучасним дорослим урбанізованим будням таки реально бракує.